Нахаба дощ

Як  дивно...пішов  Дощ?! Дивись,  це  справді пішов Дощ...Прийшов  в  мій  дім нахабно,  без запрошень...  Тепер  сидить  і  уплітає борщ,  Поставивши  в  куток  свої  калоші.  А я мовчу... Бо що йому сказать?Він так смакує, ніби зголоднів.Приніс з собою ніжність і печаль,І шум забутих у калюжах днів.

І  позіхання  похапцем  хова.  У  грубі  і  обвітрені  долоні..І  розкладає  всі  мої  слова.  Серветками  на  білім  підвіконні.На тих листках були мої вірші.

В яких жило моє палке кохання....У тих рядках тендітних і живих,Була моя душа, мої зізнання.....

Де  він  узяв  їх?  І  яким богам.  Він  мусив  принести  себе  в  офіру,  

Щоб  повернути  в  Мого  Серця  Храм.  

Вогонь  Любові  і  Надії,  й  Віри?..  Мої  слова...  Я десь їх  розгубив.Колись давно, осінніми листками...  Вони  вмерзали  у  грудневий  сніг, вони текли   весняними  струмками...  

І  позіхання  похапцем  хова.  У  грубі  і  обвітрені  долоні..І  розкладає  всі  мої  слова.  Серветками  на  білім  підвіконні.На тих листках були мої вірші.

В яких жило моє палке кохання....У тих рядках тендітних і живих,Була моя душа, мої зізнання.....

Цей  дивний  Дощ...  Оцей нахаба  Дощ,  Навіщо стукав ти в вікно,в моє вікно ти стукав спозаранку,

Сидить  і  мовчки  уплітає  борщ...А  я... Ще  підкладу  йому  сметанки...Він борщ

доїсть обітриться й засне,

Вмостившись на старенькому дівані.А вранці тишком-нишком вислизне,Лишивши тільки мрії у тумані.

І позіхання  похапцем хова. У грубі  і  обвітрені долоні..І розкладає  всі  мої  слова. Серветками  на  білім підвіконні.На тих листках були мої вірші.В яких жило моє палке кохання....У тих рядках тендітних і живих,

Була моя душа, мої зізнання.....

Він встав, поправив хмару на плечах,Зібрав у жменю залишки туману.Лишив лиш мокрий слід на сходах і в серцях,І зник за рогом, ніби все по плану.Зітхнули тихо двері за гостем,А в хаті —присмак солі і озону.

Він був лише небесним вісником,Що зазирнув до нас поза законом.

І позіхання  похапцем хова. У грубі  і  обвітрені долоні..І розкладає  всі  мої  слова. Серветками  на  білім підвіконні.На тих листках були мої вірші.В яких жило моє палке кохання....У тих рядках тендітних і живих,

Була моя душа, мої зізнання.....