У кожного свій дивний світ

У кожного із нас свій дивний світ,Великий і нікому непідвладний.Із павутиною своїх думок і мрій,Світ совісті і докорів нещадний.

Та в ньому є куточок для тепла,Де танє льод стихають грізні грози.Де ніжність, мов досвітня пелена,Втирає потаємні наші сльози.

Емоції живуть у кожному із нас,Чарівний рай, придуманий тобою.У когось кращий ? Тільки повсякчас

Важливо залишатися собою.

Там пальці рук сплітаються без слів,І погляд найсолодший за зізнання.

Там оживає шепіт берегів,

У лагіднім прибої сподівання.

У кожного в душі свій Бог живе,Свій храм у кожного і віра в серці тліє.І доля хай не раз випробує тебе,Будь оптимістом, не втрачай надії.

В твій сокровенний світ ввійду тихцем,І Не злякаю, мрії,сокровенні.Щоб стати твоїм світлим промінцем,

І просто зігрівати подихом долоні.

Емоції живуть у кожному із нас,Чарівний рай, придуманий тобою.У когось кращий ? Тільки повсякчас

Важливо залишатися собою.

Там пальці рук сплітаються без слів,І погляд найсолодший за зізнання.

Там оживає шепіт берегів,

У лагіднім прибої сподівання.

У кожного свої мелодії звучать,І почуття свої, свої у серці болі.То вверх, то вниз нас кидає життя,Для кожного воно вже визначило ролі.Та в танці цім, де зближує тіла,Змиваються всі межі і кордони.Коли вуста торкаються плеча,

Змовкають світу всі застиглі дзвони.

Емоції живуть у кожному із нас,Чарівний рай, придуманий тобою.У когось кращий ? Тільки повсякчас

Важливо залишатися собою.

Там пальці рук сплітаються без слів,І погляд найсолодший за зізнання.

Там оживає шепіт берегів,

У лагіднім прибої сподівання.

Твій подих — наче натяк на любов, Що обпікає шкіру ніжно-білу.І в цьому світі нам обом дано, віддатись

пристрасному бурному запалу.Хай кожна нотка вигін ,кожен рух, складається у власну партитуру.Де погляд ловить блискавок відлуння,

Знімаючи з душі і тіла заборону.

Емоції живуть у кожному із нас,Чарівний рай, придуманий тобою.У когось кращий ? Тільки повсякчас

Важливо залишатися собою.

Там пальці рук сплітаються без слів,І погляд найсолодший за зізнання.

Там оживає шепіт берегів,

У лагіднім прибої сподівання.