Untitled

Я зазирну в чарівні очі, скажу лише "пока-бувай".

Допоки ти кохана і жадана,

Тримаю в серці теплий ніжний рай.

Від мого дотику ти вся тремтиш і млієш

І почуття палкі, бурхлива твоя кров.

Пульсує пульс між скронях з сивиною, і мрії в мить огорнуть пеленою.

Привіт!  Тебе ніколи не забуду

І  серце досі ніжність пам'ятає.

Тебе,  моя кохана,  твої  очі,

Мені тебе завжди не вистачає.

Простих розмов,  де  було  мало  ночі,

Долоні, ніжний дотик аж до ранку.

Для нас з тобою було не просте кохання. Спокуса гріх мої й твої зізнання.

Ти  не  розчиниш  спогадів  на  примус,

Самообманом  вирваним  з  минулим.

Не  замінити  час  з  тобою  чимось,

Що  є  нічим  ті спогади рухомим.

І   пахнуть    білосніжнії  коси твої шипром,

Ти розквітаєш наче квітка в горах.

Палке кохання, ніжні дотики, цілунки, з'єднали наші души повсякденно.

Привіт!  Тебе ніколи не забуду

І  серце досі ніжність пам'ятає.

Тебе,  моя кохана,  твої  очі,

Мені тебе завжди не вистачає.

Простих розмов,  де  було  мало  ночі,

Долоні, ніжний дотик аж до ранку.

Для нас з тобою було не просте кохання. Спокуса гріх мої й твої зізнання.

Зі мною  ти  була  завжди  собою,

Без масок і оправи ніжність й віра.

І  зараз  перемога  йде без  бою, довіра є між мною і тобою.

Ти є дитина котра вірить в диво мене цілуєш ніжно обіймаєш . Ти кошенятком огорнешся біля тіла,палке кохання в оченятах наших грає.

Привіт!  Тебе ніколи не забуду

І  серце досі ніжність пам'ятає.

Тебе,  моя кохана,  твої  очі,

Мені тебе завжди не вистачає.

Простих розмов,  де  було  мало  ночі,

Долоні, ніжний дотик аж до ранку.

Для нас з тобою було не просте кохання. Спокуса гріх мої й твої зізнання.

На мить залишися ти бачиш там злива,і погляд свій ніжний ти тут не ховай.

Ти можеш мовчати це дуже важливо в обіймах твоїх і присутністью вкрай.

Я знову поїду і будеш вразлива,

Душа твоя знову лишилась сама.Але не забуду у пам'яті будеш уява малює картинку сама.

Привіт!  Тебе ніколи не забуду

І  серце досі ніжність