Заблистить водоспад недосяжно

Простирадлом  шовковим  і  чорним  насувалася  довгая ніч.Наче  кішка  тихенько  крадешся щоб попасти у ліжко скоріше.

Зачепала  верхівки  дерев доторкаючись  ніжно плечима.Заглядала в вікно пеленою,щоб торкнутися подихом ніжних вітрів.

Заблистить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить.  І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.

Ми сховались тихенько в куточок, потонувши в мовчанні пітьми.Де було тільки чути лиш серце, пульсувало так лунко в тишІ.Наші очі звикали до всього лише темрява, страх і думки.І чекання тягнулось так довго,

говорили про біль на душі.

Заблистить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить.  І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.

Кожен шорох здавався нам дивним,кожен подих,

останнім в житті.Ми мовчали, та погляди наші все шукали блакить у вікні.

Теплим вітром цілунки грайливо доторкались до вроди твоєї.Ми трималися разом,єдине, сподівались що ноч ця мине.

Заблистить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить. І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.

Заховай  погляд  -  стій!(не шукай!)новий вірш я напишу о нас.Я в рядках віднайду про що серце мовчить,лиш мовчання на двох – ось наш час.Кожну мить потаємну, та що в серці бринить,не ховайся, постій, усміхнись.

Хай цей погляд засяє і говорять слова,мов то світло душа зберігла

Заблистить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить. І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.[Pre chorus][metal instrumental] [interlude][chorus][metal instrumental][bass guitar]

Простирадлом  шовковим  і  чорним  насувалася  довгая ніч.Наче  кішка  тихенько  крадЕшся щоб попасти у ліжко скоріше.

Зачепала  верхівки  дерев доторкаючись  ніжно плечима.Заглядала в вікно пеленою,щоб торкнутися подихом ніжних вітрів.

Заблищить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить.  І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.

Ми сховались тихенько в куточок, потонувши в мовчанні пітьми.Де було тільки чути лиш серце, пульсувало так лунко в тишІ.Наші очі звикали до всього лише темрява, страх і думки.І чекання тягнулось так довго,

говорили про біль на душі.

Заблищить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить.  І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.

Кожен шорох здавався нам дивним,кожен подих,

останнім в житті.Ми мовчали, та погляди наші все шукали блакить у вікні.

Теплим вітром цілунки грайливо доторкались до вроди твоєї.Ми трималися разом,єдине, сподівались що ноч ця мине.

Заблищить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить. І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.

Заховай  погляд  -  стій!(не шукай!)новий вірш я напишу о нас.Я в рядках віднайду про що серце мовчить,лиш мовчання на двох – ось наш час.Кожну мить потаємну, та що в серці бринить,не ховайся, постій, усміхнись.

Хай цей погляд засяє і говорять слова,мов то світло душа зберігла

Заблищить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить. І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.[Pre chorus][metal instrumental] [interlude][chorus][metal instrumental][bass guitar]

Простирадлом  шовковим  і  чорним  насувалася  довгая ніч.Наче  кішка  тихенько  крадЕшся щоб попасти у ліжко скоріше.

Зачепала  верхівки  дерев доторкаючись  ніжно плечима.Заглядала в вікно пеленою,щоб торкнутися подихом ніжних вітрів.

Заблищить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить.  І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.

Ми сховались тихенько в куточок, потонувши в мовчанні пітьми.Де було тільки чути лиш серце, пульсувало так лунко в тишІ.Наші очі звикали до всього лише темрява, страх і думки.І чекання тягнулось так довго,

говорили про біль на душі.

Заблищить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить.  І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.

Кожен шорох здавався нам дивним,кожен подих,

останнім в житті.Ми мовчали, та погляди наші все шукали блакить у вікні.

Теплим вітром цілунки грайливо доторкались до вроди твоєї.Ми трималися разом,єдине, сподівались що ноч ця мине.

Заблищить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить. І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.

Заховай  погляд  -  стій!(не шукай!)новий вірш я напишу о нас.Я в рядках віднайду про що серце мовчить,лиш мовчання на двох – ось наш час.Кожну мить потаємну, та що в серці бринить,не ховайся, постій, усміхнись.

Хай цей погляд засяє і говорять слова,мов то світло душа зберігла

Заблищить  водоспад  недосяжно, серед більшість незайманих  зір.

Проливаючи  сяйво на тебе світить  з вікОн блакить перелив.І  без  стуку  і  шуму  (крізь  скло) ,місяць  погляди  срібні  залишить. І у нашому ліжку тепло, ніжно тішитись будем з тобою.[Pre chorus][metal instrumental] [interlude][chorus][metal instrumental][bass guitar]

Шукаю  обличчя  у  натовпі  дивних людей,Вслухаюся  в  гомін а  раптом  учую  твій голос.Та ось він, та ні ,то був схожий то крики людЭй,стою виглядаю шукаю твій погляд надії.

Вдивляюся  в очі і серце   свідомо тремтить,палкі почуття я боюсь, я хвилююсь один.Стріла гостроноса так влучно створила життя,і я не на мить не шкодую ні дня.

СмарАгдовий  ранок

розсипав  чаруючі  ноти,у

мушлях  трояндових тЕплиться  срібна  роса.На вОгкій  бруківці  лисніє  пилок  позолоти,І  легіт  шовковий  розчісує  чілку  вівса.Медовим  промінням  приємна  вощИть

прохолода,у  сонячний

ранок  роблю  свій  упевнений  крок.

Грайливою  тінню  збігаю по  вимитих  сходах,І світло крізь  пальці  просіюю наче  пісок.

Нема, не  стрічаю десь в натовпі може ідеш,і погляди марні вдивляюсь я в кожне обличчя.Не ти не твоя це статура, не кроки твої, не збагнеш,але не втрачаю завжди я великой надії.До завтра і знову покличе життя,шукаючи бігти вдивляючись в натовп людей.І знову завмерти на мить у чеканні,відчути, що пошук цей — вічний танок.

СмарАгдовий  ранок

розсипав  чаруючі  ноти,у

мушлях  трояндових тЕплиться  срібна  роса.На вОгкій  бруківці  лисніє  пилок  позолоти,І  легіт  шовковий  розчісує  чілку  вівса.Медовим  промінням  приємна  вощИть

прохолода,у  сонячний

ранок  роблю  свій  упевнений  крок.

Грайливою  тінню  збігаю по  вимитих  сходах,І світло крізь  пальці  просіюю наче  пісок.

Не на мить не шкодуєш ні дня,бо я є лиш натхнення і щастя.І в полоні любові оживає душа і ім'я моє серце співає.Відчути твій дотик – мов сон наяву,і у світі, де двоє єдине.Тобою

я дихаю, тобою живу,і вічним хай буде це щастя тремтливе.

СмарАгдовий  ранок

розсипав  чаруючі  ноти,у

мушлях  трояндових тЕплиться  срібна  роса.На вОгкій  бруківці  лисніє  пилок  позолоти,І  легіт  шовковий  розчісує  чілку  вівса.Медовим  промінням  приємна  вощИть

прохолода,у  сонячний

ранок  роблю  свій  упевнений  крок.

Грайливою  тінню  збігаю по  вимитих  сходах,І світло крізь  пальці  просіюю наче  пісок.