Хаос

Приспавши честолюбсвом пильність,

Пряде у світі пряжу зло,

Все людяне у порох, в тло

Перетворивши — має схильність .

Карбує крок, мов на погості,

Урядник... душі оголивши

А Воля й Доля, кого залишить —

Їм вправно смерть кидає кості.

В труну надій забивши цвяхи,

Ховає відчай гріб цей в яму,

І знову битими шляхами,

Несуть свої думки на плаху

Ті, хто їм знову не дасть ради...

Думкам, що скачуть, наче блохи

У шелудивого собаки, і хоч трохи

Їх вивести..., та де ж поради,

В кого спитати в цьому світі,

Де кожен тут лиш сам за себе.

Чуже нікому вже не треба,

Тим більше біль... розносить вітер.

Плач Єремії в давні гори,

Мов пісню туги болем повну...

Ріка життя виносить чо'вни

Любові й віри в синє море...