Таких як ти, повір, не одиниці,
Та не треба себе у футляр
Заганяти, аби змінитись,
Бо ти — рідкісний екземпляр.
Ну, а людство зовсім зворотнє
Людяності, та ще й в множині.
Коли в світі тобі самотньо,
Копайся в сірій речовині.
Біжи кудись, у вільні простори!
В тобі ж вирує безліч ідей.
Живи, буквально, ве'рнучи гори!
Подалі від всіх — пробач людей
За те, що всього не помічають.
Таких, як ти, зрозумій, лиш це —
Як ненавидять, то не зневажають,
А коли люблять, то понад усе.