Людина

Попри всі страхи й негаразди,

Можна, мабуть, обманути природу.

Кажуть нам, що інстинкти не завжди

Притаманні людському роду.

Кажуть, навіть, що ми — не звірі,

Що до волі голод спраглий.

Тільки я в це чомусь не вірю.

До прикладу взяти хоча б цей стадний.

Ось візьмем будь-який відомий —

Всі інстинкти ж заради цілі.

Виживання — інстинкт підсвідомий,

Усі, хто лишиться — на прицілі.

Люди є, мабуть, були — точніше...

Їх лишились давно одиниці,

Хто інстинктів не має більше,

Бо вони тепер, наче з криці.

Вони — рідкісна порода,

Таким в зграї просто не вижить.

З віку в вік нас усіх природа

Щораз ставить на ті ж самі лижі.

Досягнув віку лиш середини —

Не дивуйся, не бентежся, бо знаєш,

Що подібніше ти до Людини,

То тим менша стає твоя зграя.