KOLÒ SVAROŹHE

Схо́дить сонце над водо́ю,

Теплий день стає стіно́ю,

Тінь тікає за поріг- Сві́тло йде до бо́сих ніг.

Жар у колі-не для стра́ху,

Він лише для сили й зна́ку,

Що живі ми, що росте́м,

Що несе́мо світлий день.

Мо́лот в руки-рі́вне ко́ло,

Серце б’ється ясно й во́льно,

Хай вогонь не па́лить-гріє,

Все лихе з душі змиє.

Ко́ло ко́лечко Сваро́же-

Світло в серці ти розмно́жиш

Гори ти́хо, гори ясно,

Щоб жилось усім ле́гко й прекрасно

Коло коло-тепло ллється,

В кожнім подиху-життя

Не для болю, не для сліз

З вогнем пройдеш обряд злиття

Дим несе старі тривоги,

По траві ідуть доро́ги,

Там, де по́піл був-бу́де цвіт,

Бо вогонь-то новий світ

Матір-земле, батьку-небо,

Нам багато й мало треба

Щоб любов була жива,

Щоб не гасла вона....

Стань рівненько-дихай вільно,

Хай тепло іде повільно,

Через груди, через руки-

До землі, стира́є муки

Коло,ко́лечко Свароже-

Світло в серці ти розмножиш

Гори ясно, гори чисто,

Щоб душа була промениста

Не спали́ти-а зціли́ти,

Не зламати-відроди́ти,

В ко́жній іскрі- Бо́жий слід,

В ко́жнім серці цілий світ.

Хай горить -та не згорає,

Хай веде-та не лякає,

Коло світла, коло днів-

Ми-тепло серед вітрів

Коло, коло-разом ста́ньмо,

Світлом землю обійма́ймо,

Хай цей жар на сотні літ

Береже любов і світ