[Introduction soft storytelling, intimate, whispered, gentle folk rhythm, subtle acoustic accompaniment, slight breathing pauses, calm, mystical]
Чуєте? Не вітер це...
То пам’ять ходить-бродить полем…
Розкажу вам, дівки й хлопці-
Як предки билися із болем.
[Verse calm folk-rock rhythm, soft drums or percussion, clear and slightly breathy voice, reflective, ancestral, warm, pauses for phrasing]
По стерні босії сліди-не зникли.
Хоч дощ змивав і кров, і пил всіх їх.
Козацькі кістки сплять під полем жита,
Та їхній подих ще не застиг в тобі.
Бабусі шепіт в травах теплого літа,
У вузликах старих хустин яскравих.
Вони тримають нашії крила світлі,
Щоб ми з вами-всіма біди не знали.
[Chorus slightly stronger, add soft harmony or light backing vocals, slow build, controlled emotion, mystical and solemn but warm, sustain important words]
Відьми варять ніч у казані,
Зірки вплітають світло у ко́си,
Історія йде завжди по спіралі-
З попелу знов буде чутно голоси́.
Хто пішов-він не зник навіки,
Він у крові і в твоїх руках,
У кожнім кроці, в кожному крику
Родовая стоїть незрима стіна.
[Verse calm, steady, folk-rock, medium-soft voice, reflective, light drumming, breathing between lines]
Коли темно в душі й страшно дихать,
Коли здається- вже край…
Поклади руку на землю тихенько-
Їх серця почуєш ти. Знай.
Тіні предків в наших жилах,
Б’ється древній барабан.
Ми-продовження їх сили,
Крізь віка́ йдуть-як туман.
І як сонце зранку сходить знову,
Після ночі і війни
Пам’ять це не тінь минулого,
Пам’ять-це всі ми живі.
[Bridge quiet, tense, minor chords, breathing, a little strict, a little mystical, building up to a scream, the last line or two - scream with a tear, the chorus reinforces the call, not scary]
Чуєте? Не вітер це…
То ми самі...
Станемо тінню для своїх
Щоб ми жили...
[Chorus stronger, choir supports the call, full folk sound, drums, emotional uplift, sustain on key words, call for courage and life]
Коли темно в душі й страшно дихать,
Коли здається- вже край…
Поклади руку на землю тихенько-
Їх серця почуєш ти. Знай.
Тіні предків в наших жилах,
Б’ється древній барабан.
Ми-продовження їх сили,
Крізь віка́ йдуть-як туман.
BERKANA
