Мені не треба більш розмов...
У лету канула любов...
Забула... Забула
Мовчу й кусаю губи в кров,
А ти спочатку знов і знов...
Почула... Почула...
Нічний експрес ти неси мене у життя,
В якому болю й розлук не відчую я.
Неси мене в світ, де почуття світлі й теплі.
Нічний експрес, я плачу' за квиток сповна,
Хоча у цьому не лише моя вина,
Та ради цього здолаю я всі моря і скелі.
Торкнувся ти моїх долонь
Тоді, мов вперше, і в полон...
Пірнула... Пірнула...
Ти ніжно так торкався скронь,
А у моїй душі вогонь...
Відчула... Відчула.
Нічний експрес ти неси мене у життя,
В якому болю й розлук не відчую я.
Неси мене в світ, де почуття світлі й теплі.
Нічний експрес, я плачу за квиток сповна,
Хоча у цьому не лише моя вина,
Та ради цього здолаю я всі моря і скелі.
Та почуттів тих вже нема
І ти стараєшся дарма...
Забула... Забула...
Для мене рук твоїх тюрма...
Я краще залишусь сама...
Збагнула... Збагнула...
Нічний експрес ти неси мене у життя,
В якому болю й розлук не відчую я.
Неси мене в світ, де почуття світлі й теплі.
Нічний експрес, я плачу за квиток сповна,
Хоча у цьому не лише моя вина,
Та ради цього здолаю я всі моря і скелі.