Давай поставимо на паузу життя

Давай поставимо на паузу життя,В мить насолоди тиша бездоганна.А ще є поруч тільки ти і я,І наше справжнє визрівше кохання.Нехай цей вечір огортає шовком нас,І кави аромат заповнить кожен вдих.Ми розчинились в ніжності надовго,Сховавши щастя від очей чужих.

І навіть коли час

прискорить біг,і цей вогонь в душі не згасне ні на мить.

Кохання наше тисячі доріг,

Якими нам судилося летіть

Під світлом місяця, що ллється на вуаль,Ми пишемо свій всесвіт між думками.Зникає сум, розвіюється даль,

Лишаються лиш спогади роками.

Палатимуть зірки, немов яскраві свічі,А ніч розмиє обриси і час.Дивлюся трепетно в твої кохані очі,

Сьогодні всесвіт створений для нас.В твоїх руках і спокій, і стихія,У кожнім дотику є пристрасті вогонь.Це та романтика, що серце твоє гріє,В теплі твоїх цілунків і долонь.

І навіть коли час

прискорить біг,і цей вогонь в душі не згасне ні на мить.

Кохання наше тисячі доріг,

Якими нам судилося летіть

Під світлом місяця, що ллється на вуаль,Ми пишемо свій всесвіт між думками.Зникає сум, розвіюється даль,

Лишаються лиш спогади роками.

Нехай ця мить триває нескінченно,Де подих в подих, і душа в душі.У цій жазі і святість, і натхнення,

І те, що не розкажеш у вірші.Це почуття, немов вино іскристе,П’янить без хмелю,з розуму зведе.

Воно глибоке, сонячне і чисте,та розганяє будь-яку пітьму.

І навіть коли час

прискорить біг,і цей вогонь в душі не згасне ні на мить.

Кохання наше тисячі доріг,

Якими нам судилося летіть

Під світлом місяця, що ллється на вуаль,Ми пишемо свій всесвіт між думками.Зникає сум, розвіюється даль,

Лишаються лиш спогади роками.

Я в кожнім русі відчуваю вічність,І В кожній краплі спільного тепла.Це не проста між нами романтичність,і доля нас назавжди поєдна.Ми п'ємо ніжність, наче еліксир,і поєднаєм у єдине ціле душі.Ти мій притулок, мій спокійний мир,Моя надія і моє життя.

І навіть коли час

прискорить біг,і цей вогонь в душі не згасне ні на мить.

Кохання наше тисячі доріг,

Якими нам судилося летіть

Під світлом місяця, що ллється на вуаль,Ми пишемо свій всесвіт між думками.Зникає сум, розвіюється даль,

Лишаються лиш спогади роками.