Нехай за порогом вірують стихії

Так мало потрібно тобі за для щастя, цей теплий пісок під твоїми ногами. Шум океану і мить, у якій не потрібно кудись поспішати.

Час, для тебе ,тече, тут інакше, повільно і м’яко, без зайвих думок.Ти дозволяєш собі просто бути,дихати,жити

життя відчувати.

Нехай за порогом вирують стихії,А в нас в океану спокійний прибій.В тобі оживають забуті надії,Ти берег безпечний і лагідний мій.Я міцно тримаю цей скарб у долонях,Бо ти — моє світло, мій рай на землі.В любові палкій, у солодких полонах,Ми тонемо разом у мрій кришталевих.

Море... в тобі забирає утому, сонце наповнює світлом тебе. Всередині стало тихо і ніжно,Миті такі зберігаєш в собі.Навколо тебе крутиться Земля,Мільйони душ,обличчя очі,губи…А ти шукаєш в натовпі мене.Крізь шум століть і крізь чужі розмови,

Таємний код прадавньої любові,

Нехай за порогом вирують стихії,А в нас в океану спокійний прибій.В тобі оживають забуті надії,Ти берег безпечний і лагідний мій.Я міцно тримаю цей скарб у долонях,Бо ти — моє світло, мій рай на землі.В любові палкій, у солодких полонах,Ми тонемо разом у мрій кришталевих.

Не все, потаємне, потрібно знати світу ,не кожну твою думку до дрібниць.Нехай любов лишається непітою з тобою,Як чисте джерело серед сторіч.Є шепіт душ, що не підвладний звуку,ми збережемо в серці наші почуття.Хай світ вирує, судить і питає,А ми сховаєм глибше почуття.

Нехай за порогом вирують стихії,А в нас в океану спокійний прибій.В тобі оживають забуті надії,Ти берег безпечний і лагідний мій.Я міцно тримаю цей скарб у долонях,Бо ти — моє світло, мій рай на землі.В любові палкій, у солодких полонах,Ми тонемо разом у мрій кришталевих.

Я міцно стискаю твою теплу руку,та Хай за порогом із галасом люди.Шукаю твій погляд в юрбі та щомиті,

Всі думки мої тобою лиш вмиті.Я заблукав у твоїх лабіринтах, І голос лиш твій шлях єдиний на вихід.

Ти — мій світанок у темряві ночі,Дивлюсь в твої ніжні, закохані очі І бачу в них небо у теплих зірках.

Нехай за порогом вирують стихії,А в нас в океану спокійний прибій.В тобі оживають забуті надії,Ти берег безпечний і лагідний мій.Я міцно тримаю цей скарб у долонях,Бо ти — моє світло, мій рай на землі.В любові палкій, у солодких полонах,Ми тонемо разом у мрій кришталевих.