71 - Небо горить

Небо горить — і ми встаєм!

Сім один! — ми не помрем!

Очі неба — вперед, вперед!

Хантсмен у небі — мотор реве!

Ми йдем туди, де дим і сталь,

де страх не має жодних прав!

Де ворог думав, що він цар —

а став мішенню для небесних лав!

ЕфПіВі — ріже небо, мов меч.

Вибух — і ворог зник!

Ми — полум’я, ми — клинок,

що гасить морок і ріже крок!

Сім один! — ми стоїмо!

ДеШеВе — це наш оберіг!

Хантсмен — вперед, вперед!

ми — сталь, ми — грім, ми — гнів!

Ми — пожежники, що гасять зло,

Там де фронт кипить — наш дрон летить.

Ми ті, хто вогнем тримає світ!

Без порожніх слів,

у кожнім вибуху — наш мотив!

Ми сім один — знак шеврон,

що каже ворогу: “ти ніхто!”

Сім один! — у серці грім!

Хантсмен летить — і ворог зник!

Єгерь-десант — це кулак!

Ми — буря й шквал — вогонь й сталь!

Тиша... мотор гуде...

Ми — ті, хто бачить згори,

Ми — ті, хто вирішує, хто живий!

Там, де сімдесят перша стоїть, небо горить!

ДеШеВе тримає країну,

Поки б’ється серце одне на всіх!

І коли хтось спитає: “А що случилось?”

Скажи: це пройшовся сім один.

Очі неба, сила і гнів,

Ми — грім, ми — тінь, ми — вибух світів!

Сім один — стоїть!

І небо говорить — мовою безжальних...