Сім один

Тінь вибухає вночі — мотор реве, мов звір,

сталеві крила прорізають морок — почався забір.

Полювання точне, холодне, мов ніж,

Хантсмен побачив ціль — зникає рубіж.

Палає степ, тріщить броня,

нас не спинить тінь чи імла.

Наші кроки — як вирок для зла,

тут не підніметься жодна стріла.

Хантсмен — жах ворога!

Хантсмен знищить ворога вщент!

Горить земля, палають тіла —

Хантсмен сім-один прийшов по вас!

Тремтіть, окупанти, тремтіть —

Хантсмен вже йде, Хантсмен летить!

Сім-один! Сім-один!

Хантсмен — ваш кінець!

Вибух за вибухом гасне їх дух,

Вони ховаються в темних ярах —

та ми розрізняєм тепло та прах.

Кожен їх крок — це останній знак,

кожен їх жест — безнадійний страх.

Ми не даємо шансів втекти —

Хантсмен стискає до нульової межі.

Хантсмен — жах ворога!

Хантсмен знищить ворога вщент!

Горить земля, палають тіла —

Хантсмен сім-один прийшов по вас!

Тремтіть, окупанти, тремтіть —

Хантсмен вже йде, Хантсмен летить!

Сім-один! Сім-один!

Хантсмен — ваш кінець!

Крок за кроком, без жалю і слів,

ми змикаєм коло — ви вже не живі.

Наш код простий: "повтори",

Хантсмен — вбий, Хантсмен — добий.

Вони тікають, але не втечуть,

бо в небі за ними наші очі течуть.

Їхні колони гинуть у димі,

ми вириваєм коріння з пітьми.

Хаааааантсмееееееен!!!

СІМ!

О!

ДИ-И-ИН!!!