Куплет 1:
Гуде земля, як порожня зала,
І тиша ріже, мов метал.
В думках моїх щось вибухало —
І світ змінив свій строгий лад.
Хитає крок, біжить повз мене
Минуле, ніби швидкий трамвай.
А я стою серед цієї сцени,
Де час зупиниться — і край.
Приспів:
Це моя контузія —
Не зовні, а в душі.
Шукаю світлу музику
У вибитій тиші.
Світ крутить ілюзії,
А я тримаюсь ледь.
Та поки серце рухається —
Я зможу все повернуть назад.
Куплет 2:
Мов у тумані — обличчя, фрази,
Розмита пам’ять шепче: “Живи”.
Я підіймаюсь, хоч раз за разом
Мене зносили чужі вітри.
Але десь там, за шумом вух,
Горить малесенький маяк.
І я, як впертий подорожній дух,
Іду, не падаючи ніяк.
Приспів:
Це моя контузія —
Не зовні, а в душі.
Шукаю світлу музику
У вибитій тиші.
Світ крутить ілюзії,
А я тримаюсь ледь.
Та поки серце рухається —
Я зможу все повернуть назад.
Брідж:
Впаде імла — та я стою.
Печаль мою я відпущу.
І хоч в мені гуде гроза —
Я все одно свою знайду дорогу.
Фінал–приспів:
Ця моя контузія —
Переросте в тепло.
Я зцілю тишу внутрішню,
Щоб знов мене не вело.
І хай світ кидає тіні —
Я вирвуся вперед.
Бо поки серце рухається —
Я поверну свій світ.