Куплет 1:
У небі неон горить, немов зоря,
Вулиці шепочуть: «Ти не сам, повір, моя».
Шибениці-вежі, ріки з поїздів,
Тут мрії прокидаються серед див.
Приспів:
Токіо, Токіо — серце, що не спить,
Веде крізь нічні дощі й шумливу мить.
Токіо, Токіо — в ритмі серця біт,
Я лечу за світлом, у нескінченний світ.
Куплет 2:
Вітром пахне кофе з ранкового кіоску,
Ліхтарі сміються нам у кожному провулку.
Люди — мов історії, що ходять між будинків,
Кожен має таємницю, сховану у звуках.
Приспів:
Токіо, Токіо — серце, що не спить,
Веде крізь нічні дощі й шумливу мить.
Токіо, Токіо — в ритмі серця біт,
Я лечу за світлом, у нескінченний світ.
Брідж:
І хай втома впаде, як дощ на тротуари,
Місто знов підніме, дасть нові сигнали.
Я візьму свою мрію й понесу крізь ніч —
Токіо шепоче: «Все у тебе вийде, встигнеш!»
Фінал:
Токіо, моє місто мрій, моє тепло,
Знову в серці загорілося світло.
Токіо… Токіо… я лечу до нього знов,
Бо тут живе моя любов.