Зустрілись дві душі

Зустрілись у кав'ярні дві душі ,вони там зустрічались дуже довго.

І музика і кава космічні відчуття,ми будем лише вдвох між нами почуття.

Вона  любила  фільми  про любов,латте  із карамеллю, детективи.На  світ примружитись дивилася очима, остерігалась дуже пристрасті  оков...

П'янила кава наче те вино, ох скільки років було те чекання.Почувши музику запрошу на танок і стрепенеться серце від торкання.Вона  любила  джаз  і  трішки  рок,но більше всього тихі ніжні ранки.У невідомість зробить несміливий крок,яскраві зорі проводжати аж до ранку.

За плечі обійму я мовчки, ніжно,і доторкнусь до вуст долонею своєю.І поцілунком я зігрію ніжність губ,та розпалю багаття пристрасті твоєї.

Вона  була  поетом  у  душі,

Як  Байрон  понад  все хотіла  в  гори. Торкатись  поглядом  безкрайнії  простори,про  них  писати  трепетні  вірші.

П'янила кава наче те вино, ох скільки років було те чекання.Почувши музику запрошу на танок і стрепенеться серце від торкання.Вона  любила  джаз  і  трішки  рок,но більше всього тихі ніжні ранки.У невідомість зробить несміливий крок,яскраві зорі проводжати аж до ранку.

Понесу на руках у звабливий Едем,де нестримана пристрасть чекає.Одяг з нас на підлогу впаде,шал кохання тіла поєднає.

Вона  була  тендітна  і  тверда,тепліша-  сонця,  холодніша-  криги.

Прологом  не  дописаної  книги,бурхлива  і  спокійна,  як  вода.

П'янила кава наче те вино, ох скільки років було те чекання.Почувши музику запрошу на танок і стрепенеться серце від торкання.Вона  любила  джаз  і  трішки  рок,но більше всього тихі ніжні ранки.У невідомість зробить несміливий крок,яскраві зорі проводжати аж до ранку.

Зустрілись у кав'ярні дві душі ,вони там зустрічались дуже довго.

І зупинився час на довго на віки,нове життя між ними розпочато.

Вона  була  несхожою  до  всіх,так  трішки  дивна,  може  божевільна. І в голові з думками парадокс,

До  вітру  схожа  -  невловимо-вільна.

П'янила кава наче те вино, ох скільки років було те че