Іскра остання ще тліє в золі

Дощ б’є у шибку, мов у барабан,змиваючи лиш зАлишки ілюзій.В Кімнаті огортає злий туман,і ми застигли, в нім,як у дифузії. Вогонь квапливо доїда слова ,якими ми коханням називали.А свІчка тонка, мов жива істота,тремтить над мрією розбитою між нами.

Іскра остання тліє ще в золі,і холод вже стіною поміж нами.А ми піщинки в всесвіті, у мглі,Де кожен з нас шукає шлях останній.

Хай злива вщухає, і свічка згорає, останнє зізнання нам попіл розвіє.

Навчатиме нас кожна бОлісна мить,Як знову шматочки душі зігрівати. [ Guitar Solo]

На лист, крапа віск,наче сльози руді,тепер вони зайвими стали для нас.Ми тонемо разом в соленій воді,Між вірністю вчора,й таємним для нас.НегОда на двОрі, в душі самота,Лиш тіні танцюють свій танець прощальний.Згорає кохання, і та пустота,Стає нестерпною це дуже фатально.

Іскра остання ще тліє в золі,Хоч холод стіною стоїть поміж нами.Ми просто піщинки у всесвіті, в мглі,Де кожен шукає дорогу останню.Хай злива ущухне, і свічка згорає,І попіл розвіє останнє зізнання.Навчить нас ця довга і болісна мить,Як знову шматочки душі зігрівати. [ Guitar Solo]

І ранок настане ясний і німий,Омитий дощем, як новим сподіванням.І в серці, де спалено рештки мостів, опинимось в тиші,

зупиниш страждання.Наш дім став порожнім, та сміх не лунає,з тобой не дочитану книгу лишаєм.Я крикнув би гучно , та горло стискає,дивилась на полум'я яке загасає.

Іскра остання ще тліє в золі,Хоч холод стіною стоїть поміж нами.Ми просто піщинки у всесвіті, в мглі,Де кожен шукає дорогу останню.Хай злива ущухне, і свічка згорає,І попіл розвіє останнє зізнання.Навчить нас ця довга і болісна мить,Як знову шматочки душі зігрівати. [ Guitar Solo]

Я плачу не просто я вию від болю,Ридаю над миттю проживши життя.Я спалюю все, що ділив із тобою,І разом з речами — своє майбуття.Дощ захлинається, вітер лютує,

А я на колінах перед вогнем.Ніхто мого крику крім мене не чує, Я вигорів в попіл цим проклятим днем.

Іскра остання ще тліє в золі,Хоч холод стіною стоїть поміж нами.Ми просто піщинки у всесвіті, в мглі,Де кожен шукає дорогу останню.Хай злива ущухне, і свічка згорить,І попіл розвіє останнє зізнання.Навчить нас ця довга і болісна мить,Як знову шматочки душі зігрівати. [ Guitar Solo]

Слідом світлини Обличчя в вогні,КОрчаться,плАвляться, зникнуть у димі