[Intro]
Літали чайки над водою,
Кричали в синій далі.
Кричали розповідь з душею
Про ту, яку колись знали.
Літали чайки над водою,
Кричали свій куплет.
Вони хотіли всьому морю
Розповісти один сюжет.
[Verse 1]
Жила русалка поміж хвиль,
Де місяць спав на водах.
Вона любила морську сіль,
Не знаючи тривоги.
Вона тонула в почуттях,
Коли він біля неї плив,
І серце билося у грудях,
Немов прибій між берегів./ коли її зустрів
[Verse 2]
Одного разу він прийшов
До берега самотній.
І поглядом її знайшов
У темряві холодній.
Вона чекала його там,
І кров по венах бʼється .
Але шептав їй океан:
«не загуби своє ти сердце».
[Pre-Chorus]
Вона хотіла бути з ним,
Хотіла бути рядом
І відчуттям своїх живим
Змінила з тихим ядом!
[Chorus]
Вона хотіла бути з ним,
Хотіла бути поряд.
Та почуттям своїм живим
Відкрила серце знову.
Вона не знала співчуття ,
Змінила голос - тіло.
А він пішов без каяття
І біль її тремтіла …
[Bridge]
І тільки чайки над водою
Кричали в голос:
«Чому ти так із собою?
Чому це так зробила?
Навіщо серце віддала?
Навіщо себе згубила?»
[Final Chorus]
Вона хотіла бути з ним,
Та стала піною без тіла.
Він був завжди тобі чужим —
А ти себе згубила!
І в ту останню темну ніч
Вона зайшла у воду.
І хвиля змила її слід,
І всю її свободу.
[Bridge 2]
Я стала піною морською,
Я більше не людина.
Я розчинилась у воді,
Бо так тебе любила…
[Outro]
І тільки піна біля ніг
Лягла на берег білий…
А чайки все кричали:
«Навіщо це зробила?..»
«Та що ж ти наробила?..»
Літають чайки над водою,
Кричать у синій далі.
Вони і досі пам’ятають
Ту, яку колись знали…