[Intro]
Травами духмяними наповнене дике поле і ранньою росою. Бджола сіла на зап'ястя шукає солодке в соло́ному поті.
Лоскіт лапок...маленьке життя перед великою тьмою. Я дивлюсь на кору дуба, ніби вперше бачу ці зморшки плоті. Світ такий прозорий, що видно спогади дитинства: материнські руки, теплий хліб, запах скошеної луки.
Ми тут, щоб захистити цю тишу від осквернення і вбивства, щоб не дати чужинцю простягти криваві руки до нашого рідного, священого краю!
[Verse 1]
Побратими мовчать. Немає дикого крику чи марного гніву. Хтось закатує рукава, готуючи м’язи до важкої битви. Хтось шепоче молитви, а хтось приховує страх під маскою жарту не смішного́, командири, що очолюють сталеві лави— спокійні, суворі, запеклі отці.
Накази вже не кричать —всі і так все знають.
Кожен знає свій крок, кожен знає лікоть друга, що поряд із ним, міцніше зімкнувши щит до щита. Ми любимо цей край до болю, до смертного ритму, люто ненавидимо тих, хто несе сюди попіл і гніт.
[Verse 2]
Вони йдуть, щоб палити й вбивати. Вони йдуть, щоб гвалтувати й завоювати. Але за нами — коріння, за нами — могили батьків. Ми не просто воїни ми стіна, яку їм не зламати! Ми розумні та хитрі, ми стійкі немов з булатної сталі. Так і стоїмо між віками! Бджо́ла злеті́ла. Час вийшов... Дороги назад вже немає.
Коротка команда "до бою!" Забрало впало, завмер весь світ...і тримаючи стіну щитів,ми йдемо назустріч орді. Ми стали заслоном живим між ордою́ та рідним краєм! В цій лотереї війни виграє наш рід, інакше не буває!
[Chorus]
Бій! Це не опис у книгах, це хаос і дим!
Кров! Це істина фіналу, написана нами!
За праве діло, за хату, за те, щоб лишитись живим, ми зупинимо орди своїми важкими щитами! Гей! Слов'янська лють у русинських й литовських серцях палає!
[Bridge]
Лотерея війни комусь — курган, а комусь — перемога. Але ми вистояли. Бо ми і є ця земля, цей полин і ця вода. Синюха тече далі, чиста й сувора, як воля Бога, від орд золотих, залишилась тільки тінь та їх тілами покрита українська земля! Ми витремо мечі об траву. Ми згадаємо тих, хто пав у цьому жорстокому бою...Просто ми люди, що кохають свій дім понад усе на сві́ті!
[Outro]
Бій! Це не опис у книгах, це хаос і дим!
Кров! Це істина фіналу, написана нами!
За праве діло, за хату, за те, щоб лишитись живим, ми зупинимо орди своїми важкими щитами! Гей! Слов'янська лють у русинських й литовських серцях палає!
Гей! Працьовитість руки́ стає вбивчим клинком.Хто прийшов осквернити наш дім— хай у цій синій воді наза́вжди зникає, змитий нашою вірою і нашим останнім,лютим ривком!
SerhiyWolf