(Intro)
Подаровано людям простір і шляхів незліченно,
Кожен з нас - Боже творіння, для діл добрих,
Всесвіту основ пізнання та любові.
Земля наша, це Рай вод дзеркальних та чистих, є ліса́, гори та поля́...
(Verse 1)
Та є ті хто як упирі кров не винних дітей смакує...
Запускаючи ракети у колиску де тихо спить немовля...
Страшний збій у системі, неймовірно пошкоджений код!
(Verse 2)
І отримавши руки, найвеличніший витвір для дії, в світі скрипок і скриптів,
Воно тягне молот з серпом за півсвіту
Від дому, ще з народження зле, спрагле до вбивства, воно живиться кров'ю!
Люди, це ж істинне зло-оо-оо!
(Verse 3)
Нагороджений даром сплітати любов і акорди,
Я стрибаю в цей сюр, хоча міг будувати життя!
Та якщо не ми, то нас всіх переб'ють ці озвірілі орди!
Наш світ знову зламався...
Відтепер українці, нові інженери буття!
(Pre-Chorus)
Над руїнами міст сонце встає,
Світ дає переконаним взяти своє.
У вогні цитадель, а ми в лавах з мечем,
Бо вогонь оборонців не пече!
Вогонь не пече! Вогонь не пече-е-е!
(Chorus)
За насипами чорними!
У вогні цитадель, а ми
Під небесними кронами
Стоїмо батальйонами!
(Verse 4)
Сталь народу там, де дух міцніший заліза руд,
В містах бруківка і тваринний бруд.
Якщо сміття ти пуд, то не збагатять статки.
Ми - вартові, що захищають від темряви цей світ...щоб наставали яскраві і теплі світанки!
Хоробрі та вперті, ми не боїмося смерті!
(Chorus)
За насипами чорними!
У вогні цитадель, а ми
Під небесними кронами
Стоїмо батальйонами!
(Bridge)
Страшно, якщо знову два береги Батьківщини будуть роздерті!
Вчинки героїв - стерті, діти - колонізовані!
Краще йти в бій у зграї вовків,
А не в стаді з боягузів та йолопів!
(Chorus)
За насипами чорними!
У вогні цитадель, а ми
Під небесними кронами
Стоїмо батальйонами!
(Outro)
Раби знедолені пірнають в течі рік на кордоні з Європою,
Ми виринаємо з лави й диму в кривавій борні!
З підземних шахт невпинно лізуть бісів сили!
Тілами кращих ми латаємо тріщину Землі...
(Chorus)
За насипами чорними!
У вогні цитадель, а ми
Під небесними кронами
Стоїмо батальйонами!