ПІДНЯТИЙ З ПОПЕЛУ

Куплет 1:

Чорне небо падає на плечі,

Холодні стіни шепочуть мені:

«Ти ще живий — та чи надовго?»

Світ обертається в попіл і кров.

Приспів:

Я підіймаюсь із попелу знов!

Крик розриває ніч, наче громовий зов.

Ланцюги рвуться — я більше не раб,

Метал у серці, і серце — як жар!

Куплет 2:

Іскри летять на вітрі скаженім,

Сила рве жили, я більше не тінь.

Біль загартує мою волю,

Я йду вперед — і тільки воля в бою!

Приспів:

Я підіймаюсь із попелу знов!

Крик розриває ніч, наче громовий зов.

Ланцюги рвуться — я більше не раб,

Метал у серці, і серце — як жар!

Брідж (гроул/скрим):

Пітьма не зламає!

Вогонь не згасає!

Я — буря, я — крила,

Що рвуть небеса!

Фінал:

І коли світ замовкне в імлі —

Мій голос гримітиме в темній землі.

Металова кров кипить у мені,

Я стою до кінця — у єдиній війні.