ПІДНЯТИЙ З ПОПЕЛУ

Куплет 1:
Чорне небо падає на плечі,
Холодні стіни шепочуть мені:
«Ти ще живий — та чи надовго?»
Світ обертається в попіл і кров.

Приспів:
Я підіймаюсь із попелу знов!
Крик розриває ніч, наче громовий зов.
Ланцюги рвуться — я більше не раб,
Метал у серці, і серце — як жар!

Куплет 2:
Іскри летять на вітрі скаженім,
Сила рве жили, я більше не тінь.
Біль загартує мою волю,
Я йду вперед — і тільки воля в бою!

Приспів:
Я підіймаюсь із попелу знов!
Крик розриває ніч, наче громовий зов.
Ланцюги рвуться — я більше не раб,
Метал у серці, і серце — як жар!

Брідж (гроул/скрим):
Пітьма не зламає!
Вогонь не згасає!
Я — буря, я — крила,
Що рвуть небеса!

Фінал:
І коли світ замовкне в імлі —
Мій голос гримітиме в темній землі.
Металова кров кипить у мені,
Я стою до кінця — у єдиній війні.

driving riffs, male vocals, metal, aggressive, viking-inspired, heavy breakdowns