[Інтро]
Чотири, нуль нуль.
БудИльник не потрібен.
Мене бУдить війна...
[Куплет 1, slow tempo]
Я вже не знаю, який нИні день,
Липень чи лютий?, яка вже різниця...
Я пам'ятаю лиш номер частОт
ІІ шлях крізь ліс до тої позИції.
Плечі продавлені лямками в кров,
СпинА гудЕ, як старА турбІнаа.
Сім кілометрів на власних ногах,
Щоб ще одна пташка у небо взлетіла.
Поки хтось там рахує роки,
Ми рахуєм заряд і хвилИни.
Поки хтось бачить гарний монтаж,
Ми бачимо бруд і розбитий шлях.
[Передприспів]
ІІ якщо чесно...
Я вже смертельно втомився...
Але СУкаа!
[Приспів]
Я ЗНОВУ ВСТАНу!
Я ЗНОВУ ПІДУ!
КРІЗЬ ЦЕ БагнОо! КРІЗЬ ЦЮ ІМЛУ!
НЕ ТОМУ ЩО Я СИЛЬНИЙЙ!
НЕ ТОМУ ЩО НЕ БОЮСЬ!
А ТОМУ ЩО БЕЗ МЕНЕ
ХТОСЬ ІНШИЙ ПІДЕ ЗАМІСТЬ МЕНЕ!
[Куплет 2, slow tempo]
Мати питає...
"Сину ти як?..."
Я набираю...
"Все добре... маамо..."
ІІ НЕ пишу.
Що три ночі без сну.
ІІ НЕ пишу.
Що вже ледве стою.
ІІ НЕ пишу.
Що іноді хочеться... просто мовчати...
І нікого не чути.
І не можу згадати,
Коли востаннє був просто людиною
[Брейкдаун]
Я НЕ ГеРОй!
ЧУєШ?!
НЕ ГеРОй!
...
Я ПрОстоо!... ЗАЇБАВСя!!!...
ВІД ЦІЄЇ ВійнИ!
ВІД ЦІЄЇ ВТОМи!
ВІД ЦИХ БезкінЕчних ДОРІГ!
АЛЕ Я ВСЕ ОДНО ЙДУ!
БО КРІМ НАС —
НЕМА КОМУ!
[Куплет 3, slow tempo]
ІІ колИ загудЕ мотОр у пітьмі,
Я знов забУду про влАсні проблЕми.
Світ стане вузьким до одного екрана,
До однієї задачі і теми.
Бо десь попереду наші сидять.
Такі ж втомлені. Такі ж живі.
І якщо сьогодні зробимо справу —
Завтра хтось з них повЕрнеться ДодОму.
[Фінальний приспів]
Я ЗНОВУ ВСТАНу!
Я ЗНОВУ ПІДУ!
КРІЗЬ ЦЕ БагнОо! КРІЗЬ ЦЮ ІМЛУ!
НЕ ТОМУ ЩО Я СталЕвий!
НЕ ТОМУ ЩО БЕЗ ДушІ!
А ТОМУ ЩО ХТОСЬ ПОВИНЕН
ДОТЯГНУТИ ЦЮ НІЧ ДО ЗОРІ!
І ПОКИ СЕРДЦЕ СтУкає В ГРУДЯХ —
Я БУДУ ЙТИ!
Я БУДУ НЕСТИ!
Я БУДУ ЛетІти!
[Аутро]
Чотири, нуль нуль.
БудИльник не потрібен.
Мене бУдить війна.
І я...
Знову встаЮ!
MoHaX18
