Untitled

Людям у щось вірити треба:

В Бога, у долю, в себе самих...

Знати, чекаючи знаку із неба,

Що принесе він: відчай,чи сміх...

Людям на щось надіятись треба:

На рідних, друзів, чи на чужих.

У кожній людині завжди є потреба

Покластись на когось, хіба це гріх?

Людям треба когось любити :

Дітей, коханих, просто тваринок.

Це називається просто — жити,

Без авансів, розплат і зупинок.

Людям й ненавидіти, мабуть, треба.

Так, щоб взахлин, всією душею,

Коли безвихідь ламає ребра,

Коли терпіння вже поза межею.

Та найгірше, мабуть, з почуттів,

Притаманних людині — зневага.

Вона, можливо, вінець всіх гріхів,

Адже вбиває віру, любов і... повагу...

Є у людини багато бажань,

Ще більше гріхів, їх не злічити,

Та не достатньо їй лише знань,

Щоб легко було з совістю жити.