До зірок

Кохана, люба, мовив я тобі, Куди ж ти тягнешся так гнучко до гори.Ти ніби прагнеш до тягнУтись в небеса,на полиці спокуса всіх чека. І робиш ти до неї перший крок! в очах сузір'я сяють сім зірок. Вона всміхнулась, стала на носочки,Минаючи і квіти, і горсточки,Аж поки пальці влучно, як маяк,Не вкрали з полиці старий із витримкой коньяк.

Аж раптом тиша,Тільки лід у склі,Дзвенить тихенько, ніби ми одні.І я обняв тебе, не в склі бурштин твій сяє, , моя красуню, зірка це є ти.Ти так старанно вгору підіймалась, і доля нам обом лиш усміхалась.

Відклали келихи, та вимикали світло,палке кохання квітами розквітло. Коньяк приніс тепло у грудях та натхнення,

Перетворивши в казку мандри зіркові.І хай та полиця залишилась порожня,Та зрозуміли ми, любов непереможна.

Кохана шепче,вся тремтить під ковдрой, Здається, в космосі була ти надто довго.

Вона притискала цей скарб до грудей,та іскра в очах і грайлива й жадана.Чекаю, знов тиша,зірки,блиск очей,воно закорковане дивне те диво.Відкрили поважно та й ніжно й красиво,той аромат із могутніх дубів.Я засміявся: «Логіка залізна!Твоя зіркОва місія корисна.Але дивись, щоб цей небесний дар,Не спричинив у серці нам пожар.Вона так хитро оком підмигнула,у келихи зіркові мрії оновила.Пожар це добре, будемо палати,

Навіщо нам до вечора чекати.[powerful emotional chorus, piano intro, mid-tempo, strong vocals, atmospheric reverb]

Аж раптом тиша,Тільки лід у склі,Дзвенить тихенько, ніби ми одні.І я обняв тебе, не в склі бурштин твій сяє, , моя красуню, зірка це є ти.Ти так старанно вгору підіймалась, і доля нам обом лиш усміхалась.

Відклали келихи, та вимикали світло,палке кохання квітами розквітло. Коньяк приніс тепло у грудях та натхнення,

Перетворивши в казку мандри зіркові.І хай та полиця залишилась порожня,Та зрозуміли ми, любов непереможна.

Кохана шепче,вся тремтить під ковдрой, Здається, в космосі була ти надто довго.

Давай по «зірці» — і в душі весна,Я твій король, а ти моя ясна.Бо справжній космос, любий, не вгорі,

А в тому, як ми п'ємо у дворі!»Ми сіли поруч, ближче до вікна,Де в кожній краплі іскорка одна.

І хай зірки на небі почекають,Коли такі у кухні нашій сіяють!Ну що ж, кажу, дістала ти сузір'я,

Влаштуємо тепер космічне посидіння!Але дивись, бо «зірки» ті підступні,

Бувають наслідки від них наступні».

[powerful emotional chorus, piano intro, mid-tempo, st