Заспів (Einleitung)
Ой у степу чорна хмара
З-за могили підіймається,
То не хмара — то журба
Над козацьким військом стелиться.
⸻
Куплет 1
Ой стояли козаченьки
При дорозі кам’яній,
Мали шаблі при боці,
Думку тяжку при душі.
Попереду шлях далекий,
Позаду — рідний поріг,
Поцілує мати сина
Та й хрестом благословить.
⸻
Куплет 2
— Ой синочку, соколику,
Не для слави йдеш у бій,
А за волю України,
За народ святий, живий.
Не шукай ти смерті, сину,
Та як прийде — не тікай,
Бо козацька честь і правда
Вище, ніж земний цей край.
⸻
Приспів (тихий, протяжний)
Ой гуляй, гуляй, вітре степовий,
Над кістками, над травою,
Пам’ятай про козаків,
Що лягли за волю й долю.
⸻
Куплет 3
Вдарили гармати грізно,
Загримів дніпровський шлях,
Кров упала на калину,
Сльози стали на мечах.
Один впав — другий став,
Третій пісню затягнув,
Бо козацька смерть у полі
Краще, ніж життя в ярму.
⸻
Куплет 4
Ой лежить козак убитий
При широкім полі,
Нема братів, нема матері —
Лиш зорі у болі.
Над ним кінь стоїть сумний,
Гриву в землю похилив,
Наче знає — пан його
Більше в степ не вирушить.
⸻
Приспів (повтор)
Ой гуляй, гуляй, вітре степовий,
Не ламай ти жовту траву,
Там лежить козацьке тіло,
Що тримало всю державу.
⸻
Куплет 5
А далеко, край села,
Свічка в хаті догорає,
Мати сина виглядає —
Серцем правду вже пізнає.
Не прийде він ні весною,
Ні під осінній дощ,
Тільки слава й чорна дума
Повернеться замість нього.
⸻
Фінал (повільно, майже пошепки)
Ой спіть, спіть, козаченьки,
Під курганом край доріг,
Поки сонце над Дніпром
Сходить для живих.
А як знов війна постане
За народ і за закон —
Встане пісня, встане правда,
Встане з степу ваш загін.