Моє Сонце і Надія

Зібрався я тут, щоб сказати слова,

Що несуть моє серце на крилах.

Про двох героїв, що йдуть поруч,

Мій тато і сестра, мої світлі зірки.

Татунь, тобі вже сорок один,

Ти — моя крівля, моя сила, мій дім.

Життя в очах — твоя глибока мудрість,

Людська щедрість і доброта безмірність.

Твої руки — опора моєї мрії,

Душа твоя — моя спокійна річка.

Ти навчав мене йти вперед,

Ти — мій герой, моя опора й співділ.

Обійди мене своїми теплими долонями,

Як світло, що зірки розганяє ночами.

Моя сестричка, ти — мій ангел, моя радість,

В єдиному дні ви — моє неземне щастя.

Мила сестра, тобі вже вісімнадцять,

З твого серця — світанкова легкість.

Я бачу в тебе мрії і надії,

Для мене ти — найкращий подарунок, мої світлі дні.

Ти — мов зірка, що світить у темряві,

Промінь любові, моє натхнення і доля.

Коли поруч ти — всі бури стихнуть,

Моє серце з тобою, наші душі сплелись.

Обійми їх тепліше, відчуй цей потік любові,

Це незвичайна музика людської щирості.

Тато і сестра — моє все, моє сонце,

Ви — моя сила і моя одвічна весна.

Мої сльози — це щире признання,

Що ви моє життя, моя натхненність.

Я вдячний за кожен день і хвилину,

З вами — мое щастя, моя довершена магія.

Світло моє, мій дорогоцінний дар,

Ти разом з сестрою — мій світлий храм.

Обійму вас всім, що в мене є,

Моє серденько для вас — назавжди і навіки.