Темна ніч

Темна ніч, лиш куплети співа кулемет,

Тільки вітер гуде у дротах,

Тьмяно зірка мигтить...

В темну ніч, моя люба, я знаю, не спиш,

І біля колиски маляти ти тихо сидиш,

Сльози витерши вмить.

Як я люблю глибину твоїх лагідних очей,

Як я хочу притиснутись знов до твоїх плечей!

Темна ніч розділяє, кохана, нас двох,

І triвожна, чорна стежина лягла між тривог

У степу, де є смерть.

Вірю в тебе, в твою неподкупну любов,

Ця зоря берегла мене в бурях і знов, і знов

У смертельнім бою.

Радісно мені, я у лютім вогні не згорю,

Бо я знаю: зустріну я знову щасливу зорю

І любов твою.

Смерть не страшна, з нею ми зустрічались не раз,

І тепер вона кружляє нестерпно круг нас...

Ну і хай, нехай!

Знаю, чекаєш на мене, не спиш уночі,

І тому я живим повернусь крізь вогні і мечі,

Ти про це пам'ятай.