"Nachtigall"

Мандрував хтось краями

Та зіткнувсь із стіною,

Та й пробив головов

Так, що бризнула кров

В синє небо зірками.

Славно, їй-Богу,

Ті зірки запалали

І тоді мені батько сказали,

Щоб я вже збирався в дорогу.

Славна дорога

Пролягала лугами.

Я йшов і шукав

Хто був смерть,

А тепер кого братом назвали.

А він тихо стояв

За моїми плечима.

Він спокійно стояв

І дивився на мене

Скляними очима.

(приспів)

А за горою в гаю

Виднілася рідна стріха,

Стріха ховала тихо

Гверову сталь.

Я ж на прохання мами

Ішов з чистими руками,

Та в серці моєму лунко

Співав Nachtigall!

Дай мені руку;

Кличе славна дорога.

Ми підемо по ній

У навколишній світ

Під проводом Бога.

Та той брат лиш стояв

На суцвітті калини,

Його пальці судомно стискали

Тіло моєї дитини.

Приспів:

А за горою в гаю

Виднілася рідна стріха.

Стріха ховала тихо

Гверову сталь.

Я ж на прохання мами

Ішов з чистими руками,

Та серце моє ущент

Розривав Nachtigall!