Мигтять свічки

Мигтять свічки у напівтемній залі,Лишаючи на стінах дивний слід.У кришталі, в вишневому бокалі,Танцює вечір, наче первоцвіт.Терпке вино лоскоче ніжним смаком,

Слова стихають зайві вони тут.Ми стали цілим, нерозривним знаком,Де почуття, трояндами, цвітуть.

Вже догорають стомлені свічки,Спливає віск, мов сльози золотисті.А я тебе у вальсі закружив,І ніч м’яка накрила пеленою з листям.Моя рука твій стан тримає ніжно,У цьому ритмі б’ються дві душі.Так віддано, так щиро і безгрішно,Ми тонемо у сутінках густих.Останній спалах, вогник затремтів,

Свічки заснули, залИшивши лиш дим...лиш дим...лиш дим.

Вогні тремтять, в очах твоїх іскряться,ВідблИск тепла лягає на вуста.Ми, боїмося, навіть ворухнутись,бо щастя поруч,щоби не злякать.

Рука в руці, і серце б’ється в такт,Вино у келихах — як сповідь запізніла.Цей вечір наш напишуть у книжках,

Де дві душі нарешті поєднались в тіло.

Вже догорають стомлені свічки,Спливає віск, мов сльози золотисті.А я тебе у вальсі закружив,І ніч м’яка накрила пеленою з листям.Моя рука твій стан тримає ніжно,У цьому ритмі б’ються дві душі.Так віддано, так щиро і безгрішно,Ми тонемо у сутінках густих.Останній спалах, вогник затремтів,

Свічки заснули, залИшивши лиш дим...лиш дим...лиш дим.

Хай тане віск, немов солодкий гріх,І тіні об'єднались в танці на стіні.Я чую все: і твій притихший сміх,І те, що кажеш поглядом мені.

Нехай цей вечір тягнеться без краю,Під шепіт воску й присмак винограду.Я в кожнім подиху тебе читаю,

Знаходячи в тобі свою відраду.

Вже догорають стомлені свічки,Спливає віск, мов сльози золотисті.А я тебе у вальсі закружив,І ніч м’яка накрила пеленою з листям.Моя рука твій стан тримає ніжно,У цьому ритмі б’ються дві душі.Так віддано, так щиро і безгрішно,Ми тонемо у сутінках густих.Останній спалах, вогник затремтів,

Свічки заснули, залИшивши лиш дим...лиш дим...лиш дим.

Гарячий подих, губи, ніжна шия,І пальці, що вплітаються у волос.Ця ніч для нас ,як танець, як надія, і віхор почуттів у танці поєднає.Лиш тихий шепіт і вогнів бурштин,

В тенетах лагідної, світлої пожежі.ЗближЕння вуст,і шепіт(Я Кохаю),світ зачекався почуттів палких.

Вже догорають стомлені свічки,Спливає віск, мов сльози золотисті.А я тебе у вальсі закружив,І ніч м’яка накрила пеленою з листям.Моя рука твій стан тримає ніжно,У цьому ритмі б’ються дві душі.Так віддано, так щиро і безг