В тихій кімнаті згасли вогні

На твоєму вікні квітнуть квіти,І сердечко так лунко б‘ється.Обіймаєш мене, мою душу, квітнеш ти,я бачив ті очі блискучі. Обіймає весна твою душу,

І в обіймах тих світ зупинився.Розчинився у мареві ранку,Я в коханні твоїм відродився.П’ю цю ніжність твою до останку.

В тихій кімнаті згасли вогні,Лиш тіні танцюють на білому ліжку.Твій стогін порушує тишу п'янку,пальці стискатимуть дотики ніжні.

Вустами шукаю уривчастий подих,він манить в полон потонути на вік.Твій вигин спини як дорога до раю,Я пещу цей шовк, наче струни живі.

Хай палають серця в унісоні,Наче квіти під сонцем травневим.Твої пальці в моїй долоні,стали

всесвітом нашим серпневим.Не згасай, моя зоре жагуча,В кожнім подиху пристрасті повінь,

Ти для мене весна невмируща,Світла,ніжна квітуча весна.

В тихій кімнаті згасли вогні,Лиш тіні танцюють на білому ліжку.Твій стогін порушує тишу п'янку,пальці стискатимуть дотики ніжні.

Вустами шукаю уривчастий подих,він манить в полон потонути на вік.Твій вигин спини як дорога до раю,Я пещу цей шовк, наче струни живі.

Ми спалах, ми буря, ми шепіт і крик,де пальці сплелися в жагуче суцвіття.В цю мить я до вуст твоїх спрагло приник,

Забувши про час стали часткою лінії долі.Хай квітне весна в твоїм тілі тремкім,Я питиму пристрасть твою, мов нектар.Ти сонце моє у тумані густім,Мій рай і солодкий, омріяний дар.

В тихій кімнаті згасли вогні,Лиш тіні танцюють на білому ліжку.Твій стогін порушує тишу п'янку,пальці стискатимуть дотики ніжні.

Вустами шукаю уривчастий подих,він манить в полон потонути на вік.Твій вигин спини як дорога до раю,Я пещу цей шовк, наче струни живі.

Не треба розмов, лиш заплющені очі,І ритм, що пришвидшує серця биття.

Ми бранці цієї жагучої ночі,

Де кожен твій дотик — божественний дар.Ти танеш в мені, наче лід у вогні,Зливаються тіні в єдине зітхання.У цій неймовірній, німій глибині

Ми ділимо світ на подвійне дихання.

В тихій кімнаті згасли вогні,Лиш тіні танцюють на білому ліжку.Твій стогін порушує тишу п'янку,пальці стискатимуть дотики ніжні.

Вустами шукаю уривчастий подих,він манить в полон потонути на вік.Твій вигин спини як дорога до раю,Я пещу цей шовк, наче струни живі.

[ chorus][bass guitar