Місто не спить

Небо  над  містом  в мереживі  чорних  дерев,

Тіні лягають на мокрий, холодний граніт.Храмовим шпилем  підперто  і списом ялинки,Місто вдихає туманність,густу прохолоду.Присмерк  вечірній,  що зітканий  з  тисяч  химер,

Сонно пірнаючи в темну, замислену воду.Час зупинився, уповільнив свій звичний політ,Світла ліхтарного  переривають краплини.

Вже небо втрачає свою оксамитову глиб,Блідне сузір’їв далеких ясна

позолота.Чути, як сонце врізається в хмариновий

вигин,Ніби ключем відчиняє небесні врата.

Ще мить і прокинуться перші дзвінкі голоси,

Мереживо чорне розсиплеться світлом ранковим.Місто вмивається краплями чистої роси,Щоб знов обернутися світом живим і новим.

Шепіт завулків і кроків далекий луни, Вітер гортає сторінки заснулих дахів.

Все розчиняється в синьому мареві ночі,Місто ховає у сутінках денні тяжіння, турботи.Тільки самотня зоря, ніби в небі вікно,В кожному звуку — відлуння забутих віршів.

Дивиться лагідно втомленим місту у очі,В кожному кроці — ритмічні, для спокою ноти.

Вже небо втрачає свою оксамитову глиб,Блідне сузір’їв далеких ясна

позолота.Чути, як сонце врізається в хмариновий

вигин,Ніби ключем відчиняє небесні врата.

Ще мить і прокинуться перші дзвінкі голоси,

Мереживо чорне розсиплеться світлом ранковим.Місто вмивається краплями чистої роси,Щоб знов обернутися світом живим і новим.

Бруківка блищить, ніби панцир старого дракона,

Спить залізничний вокзал і порожні перони стоять. Поміж стін, тиша блукає,

мов сонний привид,Там, де застигли в депо поїзди.

Ніч застигає у жестах німих бастіонів,Ніч

розсипає свої темно сині флакони.Сон сповиває втомлений,лагідний привід.

Стираючи чітко прокладені вдень всі сліди.

Вже небо втрачає свою оксамитову глиб,Блідне сузір’їв далеких ясна

позолота.Чути, як сонце врізається в хмариновий

вигин,Ніби ключем відчиняє небесні врата.

Ще мить і прокинуться перші дзвінкі голоси,

Мереживо чорне розсиплеться світлом ранковим.Місто вмивається краплями чистої роси,Щоб знов обернутися світом живим і новим.

В лабіринтах кварталів, де сплять вітражі й колони,

Холодний туман