Вона дивилася на зорі

Вона дивилася на зорі.

Такі далеко мовчазні. І наодинці із собою Латала крила на спині. Болючим ранам в черевиках.Не лишить в'їдливі сліди.Вона давно уже велика. Але дитина ти завжди.

Вона все дивиться на зорі

Чекає ту, яка впаде.Прошу- зігрій її в любові!Вона без тебе пропаде...Того, хто просто зрозуміє.І хто не стане черговИм,Хто розіб'є її надії...Хто не пройдеться по старим.

Ніхто не бачив ті старання.

Залишить сльози в темноті.І знову вийде на світанні,Бадьора як завжди в житті .В глибинах серця та дитина,Яка чекатиме тепла...Ми часто бачимо картину,Яка лиш зіграна була.

Вона все дивиться на зорі

Чекає ту, яка впаде...

Прошу- зігрій її в любові!

Вона без тебе пропаде...

Того, хто просто зрозуміє

І хто не стане черговИм,

Хто розіб'є її надії...

Хто не пройдеться по старим.

Незмінно райдужно-прекрасно...

Ніхто не знатиме з людей

Про те, що посмішка погасне,Як тільки згасне світлий день.Яка ховає серед ночіСамотні сльози із очей...Так часто думати ти хочеш,Що добре знаємо людей...

Вона все дивиться на зорі

Чекає ту, яка впаде...

Прошу- зігрій її в любові!

Вона без тебе пропаде...

Того, хто просто зрозуміє

І хто не стане черговИм,

Хто розіб'є її надії...

Хто не пройдеться по старим.

І прийде ніч в її оселю. І знов залишиться одна.

Сховає біль, закривши двері.І виглядатиме з вікна.Чекають теплої довіри.І просто дружньої руки.А ми зриваємо їх крила І не читаючи думки.

Вона все дивиться на зорі

Чекає ту, яка впаде...

Прошу- зігрій її в любові!

Вона без тебе пропаде...

Того, хто просто зрозуміє

І хто не стане черговИм,

Хто розіб'є її надії...

Хто не пройдеться по старим.