mea Terra

Я пам’ятаю…

Навіщо я тут…

Я воїн світу, я пряник і кнут …

Я ще з дитинства шептала собі:

«Не забудь, ким ти є у цій грі».

Крізь темряву днів, крізь страх і слова

Я берегла в собі світло — жива.

Я не прийшла, щоб з кимось воювать,

Я тут, щоб життя і любов захищать.

І в тиші, де серце знаходить свій шлях,

Я чую відповідь — у тихих вітрах.

повітря - брати

і рисьячий клик

Стає мені ближчим, ніж будь-який крик.

Я є — і це диво,,

Я дихаю — viva,.

В мені палає жива моя сила,

Я є — mea Terra

мій шлях - vitam serva

Ми разом — коріння і кров,

Я тут, щоб берегти цю любов.

Я говорю з вітром і з небом вночі,

І чую, як світло звучить у мені.

Тварини і трави, і води, й земля —

Ми не окремі, ми — одна сім’я.

І якщо раптом гублюсь на шляху,

Я просто дихаю — і знову іду.

Бо десь глибоко, де тиша і суть,

Я знаю: мене завжди проведуть.

Прокидайся, душе, ти не одна,

В нас одна пам’ять, одна глибина.

І навіть якщо ти забула себе —

Ти світло. Ти дихаєш. Ти є.

Я є — і це диво,,

Я дихаю — viva,.

В мені палає жива моя сила,

Я є — mea Terra

мій шлях - vitam serva

Жива Земля…

Захисти тварин від насильства…

бережи кожне серце з малого дитинства