Куплет 1 Тиша падає, мов попіл із небес, У розбитих снах звучить чужий облес, Ми стояли там, де світ тримався льоду, І серця горіли в полум’ї без роду. Приспів Боляче — але я не впаду, Навіть як зникаю на ходу, Крізь вогонь і тінь і пустоту Я знайду дорогу у темряву. Боляче — але дихаю ще, Хоч минуле рветься, як дощі, Нехай шторм мене розіб’є — Я зберу себе знов у тиші. --- Куплет 2 Ми кричали в ніч, та не було луни, Зорі падали під кроки в далину, Все, що не втримала — стало димом часу, Та я підіймалася, хоч втрачала прикраси. Приспів Боляче — але я не впаду, Навіть як зникаю на ходу, Крізь вогонь і тінь і пустоту Я знайду дорогу у темряву. Боляче — але дихаю ще, Хоч минуле рветься, як дощі, Нехай шторм мене розіб’є — Я зберу себе знов у тиші. --- Куплет 3 (епічний розгін) І коли земля затремтить під кроками, Я не повернусь до битв із здогадами, Бо у кожній рані світло не згасає — Там, де біль, народжується сила нова. --- Брідж (з надривом) Якщо небо впаде — я підтримаю плечі, Якщо серце зламають — воно стане міцніше, Бо не страх мене вчить, а дорога крізь рани, І я стану тою, ким ніколи не стану без втрати. --- Фінальний приспів (кульмінація) Боляче — але я підведусь, Навіть якщо більше не вернусь, Крізь вогонь і шторм і темну млу Я знайду свій шлях, а не чужу гру. Боляче — та в полум’ї стою, Видихом стираю давню тьму, І коли мовчання стане криком дня — Я скажу: боляче — та я жива.