Куплет 1
Тиша падає, мов попіл із небес,
У розбитих снах звучить чужий облес,
Ми стояли там, де світ тримався льоду,
І серця горіли в полум’ї без роду.
Приспів
Боляче — але я не впаду,
Навіть як зникаю на ходу,
Крізь вогонь і тінь і пустоту
Я знайду дорогу у темряву.
Боляче — але дихаю ще,
Хоч минуле рветься, як дощі,
Нехай шторм мене розіб’є —
Я зберу себе знов у тиші.
---
Куплет 2
Ми кричали в ніч, та не було луни,
Зорі падали під кроки в далину,
Все, що не втримала — стало димом часу,
Та я підіймалася, хоч втрачала прикраси.
Приспів
Боляче — але я не впаду,
Навіть як зникаю на ходу,
Крізь вогонь і тінь і пустоту
Я знайду дорогу у темряву.
Боляче — але дихаю ще,
Хоч минуле рветься, як дощі,
Нехай шторм мене розіб’є —
Я зберу себе знов у тиші.
---
Куплет 3 (епічний розгін)
І коли земля затремтить під кроками,
Я не повернусь до битв із здогадами,
Бо у кожній рані світло не згасає —
Там, де біль, народжується сила нова.
---
Брідж (з надривом)
Якщо небо впаде — я підтримаю плечі,
Якщо серце зламають — воно стане міцніше,
Бо не страх мене вчить, а дорога крізь рани,
І я стану тою, ким ніколи не стану без втрати.
---
Фінальний приспів (кульмінація)
Боляче — але я підведусь,
Навіть якщо більше не вернусь,
Крізь вогонь і шторм і темну млу
Я знайду свій шлях, а не чужу гру.
Боляче — та в полум’ї стою,
Видихом стираю давню тьму,
І коли мовчання стане криком дня —
Я скажу: боляче — та я жива.