Куплет 1 Місто прокидається в холоднім склі, Вулиці сплітають тишу у сліди, Ліхтарі ховають в жовтім сяйві дні, І здається — час упав кудись із висоти. Краплі тихо грають вечір на вікні, Наче хтось невидимий торкає струни, Дощ приходить, щоб сказати: у темряві й пітьмі Найсміливіші ростуть думки й фортуни. --- Приспів Коли говорить дощ — я чую більше, Ніж можуть вимовити голоси людей, Він ніби пише правду чистим сріблом На мокрих дахах, на краплях каменів й грудей. Коли говорить дощ — зникає втому, І серце вчиться дихати без слів, Бо інколи потрібно просто промовчати, Щоб зрозуміти, хто ти є й куди хотів. --- Куплет 2 Знов одна парасолька губиться в дворі, Хтось чекає — може, так легше не іти, І на мокрім склі лишаються сліди, Наче все, чого боявся, вже не схоче повернутись. Дощ торкає плечі — майже як тепло, Хоч не має рук, що можуть обійняти, І стає раптово так тихо й світло, Ніби все навколо вміє починати. --- Приспів Коли говорить дощ — я чую більше, Ніж можуть вимовити голоси людей, Він ніби пише правду чистим сріблом На мокрих дахах, на краплях каменів й грудей. Коли говорить дощ — зникає втому, І серце вчиться дихати без слів, Бо інколи потрібно просто промовчати, Щоб зрозуміти, хто ти є й куди хотів. --- Куплет 3 Кажуть, після зливи завжди світлі дні, Та буває — сонце не приходить швидко, Все одно я знаю: в мокрій глибині Є маленька сила, що лікує тихо. І коли остання крапля впаде вниз, Світ не стане іншим, лиш трохи ніжнішим, Бо дощ не змиває того, що проніс, Він лиш робить серце справжнім і більшим. --- Брідж І якщо довкола темно й непросто, Пам’ятай: ніхто не чує так, як дощ, Він прийде тоді, коли не просиш, Щоб сказати — ти все зможеш, ти все пройдеш. --- Фінальний приспів Коли говорить дощ — я більше бачу, Ніж може зірка в ніч мені принести, Він повертає спокій і відвагу, Щоб не боятись жити і рости. Коли говорить дощ — все не даремно, І навіть тінь знаходить світлий шлях, Бо інколи найкращі відповіді Приходять в тиші й дощових словах.

"Коли Говорить Дощ"