Introduction (Powerful guitar riff with touches of authentic flute, moving into a heavy drum beat) Verse 1 (Quiet, mesmerizing vocals, bass guitar in the foreground) Там, де вода цілує чорні береги, Де сплять вітри у затінку омани, Я йду на поклик крізь густі сніги, Крізь пам’ять предків і сиві тумани. Схилилась ти, як вічність, над рікою, Своїми косами торкаєшся глибин. Ти пронесла свій біль, поділися ним, У цьому світі ти не одна. Pre-chorus (Increased tempo, distorted guitars) Земля мовчить, але чути стук, Це ритм коріння, це сила рук! Прокинься! Чуєш? Час настав! Ти — те, що кожен із нас шукав! Chorus (Maximum drive, explosive vocals) Вербо! Вербо! Моя німа печаль! Ти бачиш небо, ти бачиш синю даль! В твоїх гілках — життя і смерті нитка, Навчи мене, як правильно любити і як не згоріти! Verse 2 (Rhythmic Rock Drive) Ти пила сонце, ти ковтала грім, Ти стала храмом і прихистком моїм. Кров у жилах — наче твій солодкий сік, Ми поєднані з тобою з віку і у вік! Хай камінь плаче, хай вогонь реве, У кожній бруньці дух твій оживе! Bridge (Instrumental solo: guitar intertwines with ethno motifs) (Vocals transition into a half-scream/ecstatic singing) Корінням — в землю! Душею — в небо! Мені нічого... Більш не треба! Тільки ти... Тільки ми... Рідна моя! Final chorus (The most powerful sound, with the addition of symphonic elements) Вербо! Вербо! Моя німа печаль! Ти бачиш небо, ти бачиш синю даль! В твоїх гілках — життя і смерті нитка, Навчи мене, як правильно любити і як не згоріти! Outro (A sudden break in the instruments, only the echo of the voice and the sound of the wind remain) Схилилась над водою... Верба... Моя...