Крила з вогню

Дим у легенях — місто палає

Тіні на стінах — хтось мене знає

Сталь і бетон, іскри в крові

Я не людина — я вогонь у пітьмі

Чорна шкіра — мій панцир і код

Погляд холодний, як лезо із нот

За спиною крила — не для польоту

Я виріс там, де не дають свободу

Труби і пара — заводський храм

Світло неонове ріже по шрам

Вогонь по венах — це мій адреналін

Я не герой — я власний режим

Попіл на пальцях, іскри в очах

Мій демон не спить — він завжди на плечах

Крок за кроком — бетон тріщить

Моє ім’я місто шепоче крізь ніч

Крила з вогню — я не падаю вниз

Світ у диму — але я не зник

Полум’я дихає прямо зі спин

Я народився із темних машин

Крила з вогню — це мій знак

Світло в пітьмі — це мій страх

Я не святий і не кат

Я просто той, хто повернувся назад

Метал і шкіра — мій другий скелет

Серце як двигун — холодний сюжет

В очах відблиск лави і сталі

Я не шукаю дороги — я палю їх далі

Світ говорить: «Зупинись, не лети»

Але крила не просять — вони хочуть йти

Де дим — там я, де темрява — світ

Я не боюсь — я сам той біт

Коли місто засне — я стану тінню

Коли сонце зійде — я стану піснею

Бо вогонь — це не зло, це мій вибір

Я виріс із попелу — значить я вижив

Не тримай мене — я не впаду

Полум’я шепче: «Я тебе знайду»

Світло у спині — не дар і не гріх

Це крила з вогню — це мій крик

Крила з вогню — я вище хмар

Світ у вогні — але я не згар

Тіні тремтять, коли я іду

Я — це полум’я. Я не зійду.