Пекельний пульс

[Інтро]
Червона кімната.
Тиша дихає.
Пульс гучніший за страх.
[Приспів]
Я тримаю звіра на короткому повідку,
В його очах — мій темний відгук.
Бас б’є в груди — серце вниз,
Світ проти мене — мені байдуже, чуєш?
Тіні шепчуть: “Не довіряй”,
Я холодний — тут немає “рай”.
Він скалить ікла — це мій знак,
Ми не просим — ми беремо так.
[Куплет 1]
Чорна шкіра, чорний крок,
Мій спокій — це передвісник бурь.
У венах ніч, у венах дим,
Я став для світу чужим.
Його гарчання — мій сигнал,
Тут кожен друг — потенційний провал.
Ланцюг блищить — це не страх,
Це контроль над власним прахом.
Я приручив свою темряву,
Вона тепер мій оберіг.
Хто дивиться з викликом —
Той уже програв забіг.
[Приспів]
Я тримаю звіра на короткому повідку,
В його очах — мій темний відгук.
Бас б’є в груди — серце вниз,
Світ проти мене — мені байдуже, чуєш?
Тіні шепчуть: “Не довіряй”,
Я холодний — тут немає “рай”.
Він скалить ікла — це мій знак,
Ми не просим — ми беремо так.
[Куплет 2]
Тут не святі — тут інстинкт,
Тут кожен крок — це лабіринт.
Я не герой і не суддя,
Я просто більше не дитя.
Якщо світ — це дика гра,
Я став мисливцем, не жертва.
Він відчуває мій адреналін,
Ми разом — як темний сплін.
Пульс гучніший за голоси,
Я більше не вірю у чудеси.
Якщо ти фальш — ти вже не тут,
Мій звір не терпить бруду.
[Брідж — тихо / пошепки]
Темрява — мій союзник.
Страх — мій паливний двигун.
Я не впаду.
Я вже став іншим.
[Фінальний приспів — потужніше]
Я тримаю звіра — повідок міцний,
Він моя сила, він мій бій.
Бас ламає тишу вщент,
Ми не люди — ми експеримент.

Dark Trap, male