Крила ГЕРОЯ!!!

Тихо зорі тремтять у нічній самоті,

Його крок ще звучить у далекій межі.

Він стояв до кінця у смертельній грі,

І свободу тримав на своїм плечі.

Вітер носить ім’я по степах і лісах,

Його голос живе у братів на вустах.

Хоч упав у бою, та не згас у серцях —

Став вогнем, що палає у наших руках.

Він злетів крізь темряву дня —

Не зламався, не зник — ожив у вогнях.

Герой України — це сила жива,

Що веде нас уперед, навіть у страх.

І поки б’ються серця у строю,

Ми несем його ім’я, як зорю.

Герой не падає в бою —

Він живе у кожному кроку мою.

Мати з фото в руках тихо шепче ім’я,

Сльоза падає вниз — там її молитва.

Та син-чоловік не пішов у небуття,

Бо герой повертається світлом від битви.

Брати згадують сміх, як вогонь у душі,

Його кроки в строю — немов удари грози.

Він для них на віки — не мертвий, живий,

Бо легенди не вмирають серед війни.

Він злетів крізь темряву дня —

Не зламався, не зник — ожив у вогнях.

Герой України — це сила жива,

Що веде нас уперед, навіть у страх.

І поки б’ються серця у строю,

Ми несем його ім’я, як зорю.

Герой не падає в бою —

Він живе у кожному кроку мою.

І коли тиша впаде у долину ночей,

Ми відчуєм вітри — то він поруч іде.

Буде сяяти шлях у майбутнє нове,

Бо герой наш — вогонь, що ніколи не вмре.

Він злетів крізь темряву дня —

Та лишив нам свій шлях у серцях і в думках.

Герой України — його висота,

Що веде через бурі, тривоги й віка.

І поки світло в душі не згасне,

Його голос звучить у хвилинах неясних.

Герой не впав у бою —

Він живе в кожнім подиху мою.