Відьма.

Я пам'ятаю день, коли зустрів тебе.Як серце в грудях закалатало.

Як погляд чорний розглядав мене

Я зрозумів тоді молитви буде мало.

(Приспів)

Ти ВІДЬМА, я тебе боюсь...

Ти ВІДЬМА, пошипки молюсь...

Ти ВІДЬМА, прошу відпусти мене.

Ти ВІДЬМА, боже не карай мене.

(Куплет2)

Таких, як ти палили на кострах, і було вас таких "гадюк" не мало.

Ваш погляд, врода..визивали страх і дров, колись на вас не вистачало.

Приспів)

Ти ВІДЬМА, я тебе боюсь...

Ти ВІДЬМА, пошипки молюсь...

Ти ВІДЬМА, прошу відпусти мене.

Ти ВІДЬМА, боже не карай мене.

Куплет 3

​Купив свяченої води, обвішався я часником,

З порога дьогтем мазав, та щось воно не діє.

Заходиш ти до хати — і все іде шкереберть,

А серце знов, як дурне, від погляду німіє.

Я вже і крейдою коло малював навколо себе...

Та ти крізь нього йдеш, як ніж крізь тепле сало.

Здається, від кохання рятуватись вже не треба,

Хоч знаю точно — молитви буде мало!

Приспів)

Ти ВІДЬМА, я тебе боюсь...

Ти ВІДЬМА, пошипки молюсь...

Ти ВІДЬМА, прошу відпусти мене.

Ти ВІДЬМА, боже не карай мене.

ФІНАЛ (Direct Speech / Spoken Word):

​-Слухай... а ти мітлу в коридорі поставила, чи знов біля ліжка?

Ну... я просто запитав. Не дивись так!

Вже мовчу... Все, мовчу... Йду ставити чайник.»