Я пам'ятаю день, коли зустрів тебе.Як серце в грудях закалатало.
Як погляд чорний розглядав мене
Я зрозумів тоді молитви буде мало.
(Приспів)
Ти ВІДЬМА, я тебе боюсь...
Ти ВІДЬМА, пошипки молюсь...
Ти ВІДЬМА, прошу відпусти мене.
Ти ВІДЬМА, боже не карай мене.
(Куплет2)
Таких, як ти палили на кострах, і було вас таких "гадюк" не мало.
Ваш погляд, врода..визивали страх і дров, колись на вас не вистачало.
Приспів)
Ти ВІДЬМА, я тебе боюсь...
Ти ВІДЬМА, пошипки молюсь...
Ти ВІДЬМА, прошу відпусти мене.
Ти ВІДЬМА, боже не карай мене.
Куплет 3
Купив свяченої води, обвішався я часником,
З порога дьогтем мазав, та щось воно не діє.
Заходиш ти до хати — і все іде шкереберть,
А серце знов, як дурне, від погляду німіє.
Я вже і крейдою коло малював навколо себе...
Та ти крізь нього йдеш, як ніж крізь тепле сало.
Здається, від кохання рятуватись вже не треба,
Хоч знаю точно — молитви буде мало!
Приспів)
Ти ВІДЬМА, я тебе боюсь...
Ти ВІДЬМА, пошипки молюсь...
Ти ВІДЬМА, прошу відпусти мене.
Ти ВІДЬМА, боже не карай мене.
ФІНАЛ (Direct Speech / Spoken Word):
-Слухай... а ти мітлу в коридорі поставила, чи знов біля ліжка?
Ну... я просто запитав. Не дивись так!
Вже мовчу... Все, мовчу... Йду ставити чайник.»