Untitled

За вікном падає сніг, ранкова кава в моїх долоннях вже не зігріває холодні руки...Згадую, які ми були щасливі, коли ти була поруч - така рідна...така кохана.

Куплет1.

​Так часто ми втрачаємо, що в світі

Не вміли цінувати у житті.

Щоб істину просту цю зрозуміти,

Ми маємо лишитись на самоті.

​Хто замерзає — той долоні гріє,

Хто голодував — цінує хліб.

Хто не страждав — повік не зрозуміє,

Як боляче пече розлуки слід.

Приспів.

​Падає, падає, падає сніг,

Він запорошує спогади і розставання.

Падає, падає, падає до твоїх ніг —

Вибач кохана, що не зберіг наше кохання.

Куплет2.

Та я вірю — розтане колись цей лід,

І з-під снігу знов проросте трава.

Я знайду твій ледь помітний слід,

І знайду ті самі потрібні слова.

​Нехай ця зима — лише довгий сон,

Ми зможемо знову усе віднайти.

Бо серце моє б’ється в унісон

З твоїм... куди б не довелося йти.

Приспів.

Падає, падає, падає сніг,

Він запорошує спогади і розставання.

Падає, падає, до твоїх ніг —

Вибач кохана, що не зберіг наше кохання.

Recit

Можливо дивлячись, як падає сніг, ти згадаєш мене...

Знай я не забув тебе...

В своїх думках я з тобою.

Приспів.

Падає, падає, падає сніг,

Він запорошує спогади і розставання.

Падає, падає, до твоїх ніг —

Вибач кохана, що не зберіг наше кохання.