Весна моя

Весна - це ураган емоцій,

В крові кипить адреналін

Весна не знає слова досить,

Їй не важливо хто і з ким.

Вона сидить на затишній терасі,

П'є каву та гортає сторінки

А він такий серйозний у своїй гримасі

Не має часу на її сумні рядки.

Весна не знає слова стоп та зачекайте,

Ваш холод її зовсім не лякає.

Так хочеться сказати: "Прощавайте"

Та серце помилок не вибачає.

І знову кава на сумній терасі,

Пишу рядки та спалюю до тла,

Любов давно не в моді, не на часі.

І в пам'яті залишаться лиш наші імена.

Весна не знає слова досить,

Їй не важливо хто і з ким.

Їй зовсім не важливо хто і з ким...

Ти посміхнись, зміни сумну гримасу

І стань для неї саме тим...

Залишилось не так багато часу.