Муза

Рік минув, у блокноті лиш туга

Та з приходом весни і тепла,

Знов згадаю веселого друга,

Й повернусь до свого ремесла.

Ти посміхаєшся, мов лезо бритви тонко,

В твоїх очах — і біс, і гострий сміх.

Ти хвалиш щиро, відчуваю ломку,

А комплімент звучить сильніш за гріх.

Тобі не треба драм, тобі б розваги,

Де кожне слово — наче в ціль стріла.

Ти п’єш життя без пафосу й поваги,

Щоб кожна жарт-отрута медом проросла.

Ти носиш спокій у своїй кишені,

І що на думці знає мало хто.

Стріляєш влучно у свої мішені,

Долаючи найбільше зло.

Моє натхнення та герой моїх рядків

Багато років на папері оживаєш.

Мій список незавершених гріхів.

Дякую хоча б читаєш...

Мій список незавершених гріхів.