Весна - це ураган емоцій,
В крові кипить адреналін
Весна не знає слова досить,
Їй не важливо хто і з ким.
Вона сидить на затишній терасі,
П'є каву та гортає сторінки
А він такий серйозний у своїй гримасі
Не має часу на її сумні рядки.
Весна не знає слова стоп та зачекайте,
Ваш холод її зовсім не лякає.
Так хочеться сказати: "Прощавайте"
Та серце помилок не вибачає.
І знову кава на сумній терасі,
Пишу рядки та спалюю до тла,
Любов давно не в моді, не на часі.
І в пам'яті залишаться лиш наші імена.
Весна не знає слова досить,
Їй не важливо хто і з ким.
Їй зовсім не важливо хто і з ким...