Untitled

Світ повільно вмикає світло,

Я знову йду, мені так звично.

Холодний вітер — мов друг старий,

Каже: «йди, не зупиняйся, бий».

В кишенях тиша, в голові шум,

Де був учора — вже не зму́в.

Між роботою, кавою й сном

Я шукаю своє «потім» і «знов».

(Приспів)

А мій день — це дорога,

Без карти й без броду.

Я тримаюся міцно,

Навіть коли втомлюсь знову.

Хай летять ці думки,

Мов іскри з-під шин,

Я ще тут, я ще є,

І цього вже достатньо мені.

(Куплет 2)

Світ дивиться зверху й мовчить,

Кожен сам за себе, хоч кричи.

Та я звик іти без лишніх слів,

Все, що треба — ще жив.

Хтось шукає легких шляхів,

Я шукаю вогонь в дощі.

І хай ніч мене знов несе,

Я вірю — мене знайде.

(Приспів)

А мій день — це дорога,

Без карти й без броду.

Я тримаюся міцно,

Навіть коли втомлюсь знову.