Колишні

Як так сталось, що замість коханців ми стали ніким.
Я спитаю: Ти як? А у відповідь-тиша.
І вирішую знову, я просто піти...
Не сказавши ні слова-
Ми стали колишні. 
Знов немає зв'язку, не дзвенить телефон 
Свої вірші пишу знову в тиші.
Серце вже не болить, 
Чітко бачу кордон, 
Що між нами пройшов- вже колишні. 
Без ілюзій, надій марних дум й сподівань,
Без надії на зустріч у північ
Потонули у морі  страхів і вагань,
Не відбулася зустріч в ту ніч.
Тож іди разом з морем надій,
Стань забутим минулим до болю.
Не назву тебе більше своїм,
Я тебе відпускаю, герою!
Не сказавши ні слова-
Ми стали колишні. 
Знов немає зв'язку, не дзвенить телефон 
Свої вірші пишу знову в тиші.
Кожен в блоці думок,
Кожен знає, так робити не Ок.
Але ранимо душу ми знову,
Уникаєм відверту розмову.

Стань забутим минулим до болю.
Не назву тебе більше своїм,
Я тебе відпускаю, герою!

female, pop, slow, electro