Тінь Тенґу над горами

Куплет 1:

У горах, де вітер шепоче старі імена,

Там ходить Тенґу — крилата тінь, мов сама темнота.

Червоне обличчя, погляд, що бачив тисячі зим,

Він стереже ліс, де кожний крок — мов древній дим.

Приспів:

Тенґу, Тенґу, дух висоти,

Вартовий неба й гірських стежин.

Крила розправить — і ти вже забув,

Де правда, а де лише лісовий сон.

Тенґу, Тенґу, могутній володар,

Серце грізне, а душа — як вогонь.

Куплет 2:

Кажуть, у битвах він ходив, наче буря вночі,

Мечем розсікав тумани й долі людські.

Та інколи чуєш у лісі сміх легкий,

Бо Тенґу грається з тими, хто надто сміливий.

Приспів:

Тенґу, Тенґу, дух висоти,

Вартовий неба й гірських стежин.

Крила розправить — і ти вже забув,

Де правда, а де лише лісовий сон.

Тенґу, Тенґу, могутній володар,

Серце грізне, а душа — як вогонь.

Брідж:

Якщо почуєш у нічній глушині

Стук крил та шелест гілок у тіні —

Знай, то він летить між сосен старих,

Тенґу — дух, що ніколи не спить.

Фінал:

І хай хто б не йшов крізь гір синю даль,

Тенґу побачить усе, не збрешеш йому.

Він сторож легенд, що ходять по землі,

І поки є гори — він буде в них жити.