Степова Гадюка

Куплет 1:

По степах, де вітер свище між ярів,

Де ніч мовчить, ховаючи сліди,

Йде бригада — шістдесят перша, мов обрив,

Сталеві душі, що не знають біди.

Їх кличе небо, їх веде земля,

І кожен крок — це боротьба жива,

Степова Гадюка піднімає стріли,

Щоб захистити дім до останньої сили.

Приспів:

Степова Гадюка — отрута для ворогів,

Гострі як блискавка удари її боїв.

шістдесят перша стоїть, як камінь серед бурі,

Серця палають, мов вогонь на амбразурі.

Куплет 2:

Де ніч чорніша за чорну труну,

Вони — як світло, що прорізає тьму.

Де ворог думає, що взяв форту́ну,

Вони приходять — і ламають йому гру.

Брати по зброї, дух єдиний в строю,

Степом ідуть, стоять за Україну свою.

І кожен знає: хай би що не сталося —

шістдесят перша не дасть, щоб зло дісталося.

Приспів:

Степова Гадюка — отрута для ворогів,

Гострі як блискавка удари її боїв.

шістдесят перша стоїть, як камінь серед бурі,

Серця палають, мов вогонь на амбразурі.

Бридж:

Їх не зламати — сталь не рветься від вітрів,

Їх не злякати — бо загартовані в боях,

За кожним з них стоїть мільйон живих надій,

І степ шумить їм клятву на вітрах.

Фінал:

І поки сонце сходить над краєм рідним,

Степова Гадюка лиш сильніша щоднини.

шістдесят перша бригада — гордість країни,

Нескорені серцем, віль