Куплет 1:
Колись тебе я покохав,
Тебе, рудоволоса відьма.
І знов у снах тебе шукав,
А ти знайшлася у обіймах...
І ти не мокнеш під дощем,
Твоє волосся все ще в'ється,
Воно під шовковим плащем
Навіки сонцем розільється.
Приспів:
І не виходить із думок
Твоє обличчя чарівниці.
Я так багато знав жінок,
А покохав — руду чортицю!
Твої вуста такі прекрасні,
В тобі палає серце страсне,
Куплет 2:
Ти зачаруєш — і підеш,
Цю правду я собі приймаю.
Благаю я тебе без меж,
Бо ти ослухаєшся, знаю...
Та у нічному світлі все ж,
Згубивши спокій і розсудок,
Тебе руду красуню обіймаю,
Прийнявши твій палкий цілунок.
Приспів:
І не виходить із думок
Твоє обличчя чарівниці.
Я так багато знав жінок,
А покохав — руду чортицю!
Твої вуста такі прекрасні,
В тобі палає серце страсне,
Приспів:
І не виходить із думок
Твоє обличчя чарівниці.
Я так багато знав жінок,
А покохав — руду чортицю!
А покохав — руду чортицю!